Що буде, якщо на автомобілі згоріло зчеплення?
Вузол зчеплення при правильній експлуатації може слугувати понад 10 років, або понад 100 тисяч кілометрів пробігу. Акуратний водій здатний проїздити і довше без жодних обмежень. Тим часом недосвідчена людина чи надто самовпевнений автомобіліст може зламати зчеплення за півгодини. Автомобіль знерухомлюється, і експлуатувати його вже не можна.
ПРИЧИНИ ПОШКОДЖЕННЯ
Перша та найпоширеніша причина, через яку горить зчеплення, — це підвищені навантаження на автомобіль. Вони виникають через агресивну манеру їзди або через невмілі дії під час старту в гірку. Коли при додаванні газу та зростанні обертів двигуна диски зчеплення залишаються розімкненими, це призводить до сильного тертя, внаслідок чого вузол розжарюється до високих температур. Достатньо трохи припалити зчеплення, і воно вже втрачає свої властивості і перестає безвідмовно служити як раніше.
Для прикладу можна взяти автомобіль «ГАЗель». Через перевантаження при спробах рушити з місця автомобіль погано рушає і глухне. Тоді водій додає газу, доводить двигун до 4-5 тисяч оборотів і поступово відпускає педаль зчеплення, не даючи йому зімкнутися повністю. Диск, що розкрутився, немов шліфувальний наждак врізається в парний маховик і руйнує його.
Аналогічна ситуація відбувається і з автомобілями, які буксирують причіп. Великий вантаж гальмує машину, через що недосвідчений водій іноді не до кінця відпускає педаль зчеплення, боячись, що машина при старті заглухне. Він рушає на високих обертах із частково розімкненими дисками, дозволяючи їм прокручуватися.
Щоб цього не відбувалося, треба стежити за масою причепа. Відповідно до ПДР, маса транспортного засобу, що виробляє буксирування вантажу, повинна бути вищою або принаймні дорівнює масі причепа. В іншому випадку закони фізики грають проти буксира і є висока ймовірність виходу з ладу зчеплення.
Часто зчеплення руйнується при спробах вибратися зі снігу або з бруду. Якщо автомобіль зав’язає, не можна занадто сильно тиснути на газ. Цілком достатньо розкрутити мотор до 1,5-2 тисяч оборотів. Інакше двигун виходить на пік моменту, що крутить, і при зав’язлих в бруді колесах вся тяга передається на ті, що обертаються вільно. Вони буксують, і навантаження йде не лише на диски зчеплення, а й на трансмісію.
Якщо доводиться вибиратися із грязьової пастки, то краще це робити взагалі без буксування, а через розгойдування. Якщо є мінімальний зачіп у колеса, воно дозволяє трохи зрушити машину вперед, а потім – при включенні задньої швидкості – трохи назад. Таким чином, машина розгойдується сильніше і сильніше, входить у резонанс і потім вискакує з грязьової ями.
ОЗНАКИ ПОШКОДЖЕНОГО ЗЧЕПЛЕННЯ
Найвірніша ознака виходу зчеплення з ладу – це запах гару, який проникає в салон. Технічний вузол може працювати, проте це вже вирок. Через якийсь час зчеплення зламається. Припалений диск погано схоплює маховик, через що навіть при повністю вичавленій педалі і при штатному навантаженні відбуваються невеликі прослизання. На робочій поверхні утворюються нерівності, площа контакту знижується, через що диск пробуксовує. Фрикційні накладки не можуть нормально зачепитися з поверхнею і через це підгоряють. Температура в технічному вузлі сильно підвищується, що веде до його подальшого руйнування. Все це позначається на поведінці машини.
Спочатку при змиканні зчеплення відчуваються ривки та смикання, що супроводжуються втратою динаміки автомобіля. З набором швидкості ці ривки зникають. Але вони знову поновлюються, якщо знизити швидкість і дати зчепленню підвищене навантаження.
Потім через погане примикання диска до маховика втрата динаміки відчуватиметься дедалі більше. Далі при включенні підвищених щаблів коробки двигун перестане тягнути зовсім, хоча перебоїв у його роботі немає. Автомобіль не може долати рубіж у 80 км/год, а потім і в 60 км/год, і навіть у 40 км/год. При продавлюванні педалі акселератора двигун гуде, а автомобіль не їде, супроводжується цей процес запахом гару.